нормувальник
НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з нормування.
Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач, Черг. завдання, 1951, 154);
В господарствах, які впроваджують технічно обгрунтовані норми, слід виділити нормувальника або доручити цю роботу економісту (Хлібороб Укр., 11, 1964, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нормувальник — нормува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- нормувальник — -а, ч. Фахівець із нормування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нормувальник — НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із нормування. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Д. Словник української мови у 20 томах