1. Словник української мови у 20 томах

нормувальник

НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Фахівець із нормування.

Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Д. Ткач);

В господарствах, які впроваджують технічно обґрунтовані норми, слід виділити нормувальника або доручити цю роботу економісту (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормувальник — нормува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нормувальник — -а, ч. Фахівець із нормування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нормувальник — НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з нормування. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач, Черг. Словник української мови в 11 томах