нормувальник

нормува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормувальник — -а, ч. Фахівець із нормування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нормувальник — НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із нормування. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. нормувальник — НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з нормування. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач, Черг. Словник української мови в 11 томах