нормувальний

НОРМУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до нормування.

Для робіт, на які не розроблено єдиних нормативів, особливо тих, що виконуються новими машинами, встановлюють тимчасові норми, рекомендовані науково-дослідними станціями та нормувальними пунктами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормувальний — нормува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нормувальний — -а, -е. Стос. до нормування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нормувальний — НОРМУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до нормування. Для робіт, на які не розроблено єдиних нормативів, особливо тих, що виконуються новими машинами, встановлюють тимчасові норми, рекомендовані науково-дослідними станціями та нормувальними пунктами (Хлібороб Укр., 11, 1964, 26). Словник української мови в 11 томах