нотабена
нотабе́на
і нотабене, с., невідм.
Назва умовного знака (NB), що його ставлять, щоб звернути увагу на якесь місце в тексті, на якийсь документ, книгу і т. ін.
|| у знач. вставн. сл. Уживається для привернення уваги читача до висловленого в тексті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови