нотабена
НОТАБЕ́НА, и, ж., рідко НОТАБЕ́НЕ, с., невідм. Назва умовного знака (NВ або 145), який ставлять, щоб звернути увагу на якесь місце в тексті, на якийсь документ, книгу і т. ін.;
// у знач. вставн. сл. Уживається для привернення уваги читача до висловленого в тексті.
Майстрові дали кувать Із бронзи кесаря. До того Так, нотабене, додали, Що бронзовий той кесар буде І милувать (Шевч., II, 1963, 286).
Словник української мови (СУМ-11)