нуждарський

нужда́рський

-а, -е, розм.

Прикм. до нуждар.

Значення в інших словниках

1. нуждарський — нужда́рський прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. нуждарський — НУЖДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до нужда́р. Ще більше закам'яніла [Хмелівка], коли батько – жи́ла з цілого світу – обдурив і лишив свою дочку і ненависного зятька з нуждарського роду без обіцяних воликів, без того поля, про яке Охрім марив ще відтоді, як, мабуть, зіп'явся на ноги (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
3. нуждарський — НУЖДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до нужда́р. Ще більше закам’яніла [Хмелівка], коли батько — жи́ла з цілого світу — обдурив і лишив свою дочку і ненависного зятька з нуждарського роду без обіцяних воликів, без того поля, про яке Охрім марив ще відтоді...  Словник української мови в 11 томах