обабіч
оба́біч
1》 присл. З обох боків; на обидва боки.
2》 у знач. прийм. з род. в. Уживається для вказування на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об'єкта.
|| рідко. Уживається для вказування на розташування кого-, чого-небудь убік від об'єкта; поряд, збоку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови