Значення в інших словниках
-
обаполок —
оба́полок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
обаполок —
ОБА́ПОЛОК, лка, ч. Невеликий обапіл. Люди .. кинулись до роботи: поскочували та поскладали в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки, обаполки (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
-
обаполок —
ОБА́ПІЛ (розпиляна вздовж колода), ОБА́ПОЛОК, ПЛАСТИ́НА. Поромоня.. тесав уміло стовпи й обаполи (П. Загребельний); Люди.. поскачували та поскладали в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки, обаполки (І. Нечуй-Левицький); З розгону (коні) збігли на греблю. Під стукіт коліс загриміли пластини (П. Тичина).
Словник синонімів української мови
-
обаполок —
ОБА́ПОЛОК, лка, ч. Невеликий обапіл. Люди.. кинулись до роботи: поскочували та поскладали в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки, обаполки (Н.-Лев., IV, 1956, 188).
Словник української мови в 11 томах
-
обаполок —
Обаполок, -лка м. 1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна. 2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка