оббілований
оббіло́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до оббілувати I.
|| у знач. прикм. Оббілована туша.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиоббіло́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до оббілувати I.
|| у знач. прикм. Оббілована туша.
Великий тлумачний словник сучасної української мови