оббілований ОББІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббілува́ти¹. Оббілована туша. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках оббілований — оббіло́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови оббілований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббілувати I. || у знач. прикм. Оббілована туша. Великий тлумачний словник сучасної мови оббілований — ОББІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оббілува́ти¹. Щойно оббілована туша. Словник української мови у 20 томах