оббілований
ОББІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббілува́ти¹.
Оббілована туша.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббілований — оббіло́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оббілований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббілувати I. || у знач. прикм. Оббілована туша. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббілований — ОББІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оббілува́ти¹. Щойно оббілована туша. Словник української мови у 20 томах