Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

  1. обвуглювання — обву́глювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. обвуглювання — ОБВУ́ГЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обву́глювати і обву́глюватися. Провів [В. Дідріксон] велику кількість досліджень над обвуглюванням штифтів з різних деревних порід (з наук.-попул. літ.); У природі обвуглювання відбувається протягом багатьох століть під шаром води й землі (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. обвуглювання — ОБВУ́ГЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обву́глювати і обву́глюватися. Значна частина її [клітковини рослин] виділяється у вигляді вугілля. Тому цей процес називається обвуглюванням (Курс заг. геол., 1947, 124).  Словник української мови в 11 томах