Великий тлумачний словник сучасної мови

обвуглювати

обву́глювати

-ює, недок., обвуглити, -лить, док., перех.

Обпалювати, утворюючи на поверхні чого-небудь шар вугілля.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обвуглювати — обву́глювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обвуглювати — ОБВУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВУ́ГЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Обпалювати, утворюючи на поверхні чого-небудь шар вугілля. Блискавка, пройшовши через дерево, розщеплює його на шматки і часто обвуглює (з навч. літ.); Вогонь .. Обвуглив тіло й пощадив лише Обмотки чорні (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  3. обвуглювати — ОБПАЛИ́ТИ (ОПАЛИ́ТИ) (про вогонь — пошкодити поверхню або краї чого-небудь), ОБСМАЛИ́ТИ (ОСМАЛИ́ТИ), ПРИПАЛИ́ТИ, ОБВУ́ГЛИТИ підсил. — Недок.: обпа́лювати (опа́лювати), обсма́лювати (осма́лювати), припа́лювати, обву́глювати.  Словник синонімів української мови
  4. обвуглювати — ОБВУ́ГЛЮВАТИ, ює, недок., ОБВУ́ГЛИТИ, лить, док., перех. Обпалювати, утворюючи на поверхні чого-небудь шар вугілля. Блискавка, пройшовши через дерево, розщеплює його на шматки і часто обвуглює (Фізика, II, 1957, 93); Вогонь.. Обвуглив тіло й пощадив лише Обмотки чорні (Перв., І, 1958, 383).  Словник української мови в 11 томах