обдирати
обдира́ти
-аю, -аєш, недок., обдерти і обідрати, обдеру, обдереш; мин. ч. обдер, обдерла, обдерло і обідрав, обідрала, обідрало; док., перех., з кого – чого і без додатка.
1》 Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін.
|| Знімати, здирати шкіру (з тварини).
|| Зривати з кого-небудь, рвати на комусь одяг.
2》 перен. Забирати, віднімати що-небудь силою або хитрощами; оббирати, грабувати.
3》 Пошкоджувати верхній шар чого-небудь подряпинами; обдряпувати, дряпати.
|| Пошкоджувати шкіру подряпинами, саднами.
4》 Обчищати зерно від лузги.
Великий тлумачний словник сучасної української мови