обезкровлений

обезкро́влений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкровити.

2》 у знач. прикм.Позбавлений природного рум'янцю; блідий.

3》 у знач. прикм., перен., військ. Знесилений втратами особового складу. Обезкровлена дивізія.

Значення в інших словниках

1. обезкровлений — обезкро́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обезкровлений — ОБЕЗКРО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обезкро́вити; знекровлений. 2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум'янцю; блідий. На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (М. Стельмах); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. обезкровлений — ОБЕЗКРО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обезкро́вити. 2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум’янцю; блідий. На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (Стельмах, II, 1962, 291); *Образно.  Словник української мови в 11 томах