обезкровлений
обезкро́влений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкровити.
2》 у знач. прикм.Позбавлений природного рум'янцю; блідий.
3》 у знач. прикм., перен., військ. Знесилений втратами особового складу. Обезкровлена дивізія.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезкровлений — обезкро́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обезкровлений — ОБЕЗКРО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обезкро́вити; знекровлений. 2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум'янцю; блідий. На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (М. Стельмах); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- обезкровлений — ОБЕЗКРО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обезкро́вити. 2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум’янцю; блідий. На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (Стельмах, II, 1962, 291); *Образно. Словник української мови в 11 томах