1. Словник української мови в 11 томах

обезкровлений

ОБЕЗКРО́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обезкро́вити.

2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум’янцю; блідий.

На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (Стельмах, II, 1962, 291);

*Образно. З-за лісу виходить обезкровлений місяць, ніби викупаний в холодній росі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 125).

3. у знач. прикм., перен., військ. Знесилений втратами особового складу.

Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезкровлений — обезкро́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обезкровлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкровити. 2》 у знач. прикм.Позбавлений природного рум'янцю; блідий. 3》 у знач. прикм., перен., військ. Знесилений втратами особового складу. Обезкровлена дивізія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезкровлений — ОБЕЗКРО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обезкро́вити; знекровлений. 2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум'янцю; блідий. На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (М. Стельмах); * Образно. Словник української мови у 20 томах