обезкровлювати
ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗКРО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезкро́влять; док., перех.
1. Робити безкровним (у 1 знач.); знекровлювати;
// Робити дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові.
Дмитро бачить, як несподівана новина обезкровлює обличчя Тура (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 781).
2. перен. Завдаючи певних утрат, робити слабим, знесиленим; послаблювати, знесилювати.
А громадянська війна 1918-1920 років надзвичайно посилила розорення країни, затримала відбудову продуктивних сил її, обезкровила найбільше саме пролетаріат (Ленін, 32, 1951, 309);
// військ. Підривати боєздатність, завдаючи втрат особовому складові.
Кутузов наказав військам відходити на схід, продовжуючи в боях виснажувати і обезкровлювати противника (Іст. УРСР, І, 1953, 403).
Значення в інших словниках
- обезкровлювати — обезкро́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обезкровлювати — -юю, -юєш, недок., обезкровити, -влю, -виш; мн. обезкровлять; док., перех. 1》 Робити безкровним (у 1 знач.); знекровлювати. || Робити дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезкровлювати — Знекровлювати, знекровити, познекровлювати, унекровлювати, унекровити, повнекровлювати Словник чужослів Павло Штепа
- обезкровлювати — ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗКРО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезкро́влять; док., кого, що. 1. Робити безкровним (у 1 знач.); знекровлювати; // Робити дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові. Словник української мови у 20 томах
- обезкровлювати — ЗНЕКРО́ВЛЮВАТИ (робити безкровним; робити дуже блідим; позбавляти яскравості, виразності; робити безсилим, послаблювати), ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИ. — Док.: знекро́вити, обезкро́вити. Словник синонімів української мови