обезкровлювати
ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗКРО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезкро́влять; док., кого, що.
1. Робити безкровним (у 1 знач.); знекровлювати;
// Робити дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові.
Дмитро бачить, як несподівана новина обезкровлює обличчя Тура (М. Стельмах).
2. перен. Завдаючи втрат, робити слабим, знесиленим; послаблювати, знесилювати.
Бажаючи використати Святослава для підкорення Дунайської Болгарії і обезкровити взаємною боротьбою і Русь і Болгарію, візантійський уряд покликав його собі на допомогу (з навч. літ.);
// військ. Підривати боєздатність, завдаючи втрат особовому складові.
Кутузов наказав військам відходити на схід, продовжуючи в боях виснажувати і обезкровлювати противника (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезкровлювати — обезкро́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обезкровлювати — -юю, -юєш, недок., обезкровити, -влю, -виш; мн. обезкровлять; док., перех. 1》 Робити безкровним (у 1 знач.); знекровлювати. || Робити дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезкровлювати — Знекровлювати, знекровити, познекровлювати, унекровлювати, унекровити, повнекровлювати Словник чужослів Павло Штепа
- обезкровлювати — ЗНЕКРО́ВЛЮВАТИ (робити безкровним; робити дуже блідим; позбавляти яскравості, виразності; робити безсилим, послаблювати), ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИ. — Док.: знекро́вити, обезкро́вити. Словник синонімів української мови
- обезкровлювати — ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗКРО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезкро́влять; док., перех. 1. Робити безкровним (у 1 знач.); знекровлювати; // Робити дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові. Словник української мови в 11 томах