обезкровлений
ОБЕЗКРО́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обезкро́вити; знекровлений.
2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум'янцю; блідий.
На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (М. Стельмах);
* Образно. З-за лісу виходить обезкровлений місяць, ніби викупаний в холодній росі (В. Земляк).
3. у знач. прикм., військ. Знесилений втратами особового складу.
Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезкровлений — обезкро́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обезкровлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обезкровити. 2》 у знач. прикм.Позбавлений природного рум'янцю; блідий. 3》 у знач. прикм., перен., військ. Знесилений втратами особового складу. Обезкровлена дивізія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезкровлений — ОБЕЗКРО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обезкро́вити. 2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум’янцю; блідий. На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (Стельмах, II, 1962, 291); *Образно. Словник української мови в 11 томах