Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
обертання —
оберта́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
обертання —
[обеиртан':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
обертання —
ОБЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти і оберта́тися. Кожна частка дзиги рухається по колу у площині, перпендикулярній до осі обертання (з наук.-попул. літ.); При обертанні навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію (з наук.-попул.
Словник української мови у 20 томах
обертання —
Оберта́ння, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обертання —
ОБЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти і оберта́тися. Кожна частка дзиги рухається по колу у площині, перпендикулярній до осі обертання (Цікава фізика.., 1950, 73); При обертанні навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію (Рад. Укр.
Словник української мови в 11 томах
обертання —
Оберта́ння, -ня с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.
Словник української мови Грінченка