обертання

ОБЕРТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. оберта́ти і оберта́тися.

Кожна частка дзиги рухається по колу у площині, перпендикулярній до осі обертання (з наук.-попул. літ.);

При обертанні навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію (з наук.-попул. літ.);

Машиною можна .. розпушувати ґрунт без обертання скиби (з наук.-попул. літ.);

Ті образи й ангели були винесені з церкви, коли вона з уніатської обернута була в православну (такі обертання були не першина для неї) (Леся Українка).

△ Вісь оберта́ння див. вісь;

Земна́ вісь <�Вісь оберта́ння Землі́> див. вісь;

(1) Синоди́чний пері́од оберта́ння – проміжок часу, по закінченні якого планета при своєму видимому русі навколо Сонця повертається в попереднє положення стосовно Сонця.

Значення в інших словниках

1. обертання — оберта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обертання — [обеиртан':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. обертання — -я, с. Дія за знач. обертати і обертатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обертання — Оберта́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. обертання — ОБЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти і оберта́тися. Кожна частка дзиги рухається по колу у площині, перпендикулярній до осі обертання (Цікава фізика.., 1950, 73); При обертанні навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах
6. обертання — Оберта́ння, -ня с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.  Словник української мови Грінченка