обертання
ОБЕРТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. оберта́ти і оберта́тися.
Кожна частка дзиги рухається по колу у площині, перпендикулярній до осі обертання (з наук.-попул. літ.);
При обертанні навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію (з наук.-попул. літ.);
Машиною можна .. розпушувати ґрунт без обертання скиби (з наук.-попул. літ.);
Ті образи й ангели були винесені з церкви, коли вона з уніатської обернута була в православну (такі обертання були не першина для неї) (Леся Українка).
△ Вісь оберта́ння див. вісь;
Земна́ вісь <�Вісь оберта́ння Землі́> див. вісь;
(1) Синоди́чний пері́од оберта́ння – проміжок часу, по закінченні якого планета при своєму видимому русі навколо Сонця повертається в попереднє положення стосовно Сонця.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обертання — оберта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обертання — [обеиртан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- обертання — -я, с. Дія за знач. обертати і обертатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обертання — Оберта́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обертання — ОБЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти і оберта́тися. Кожна частка дзиги рухається по колу у площині, перпендикулярній до осі обертання (Цікава фізика.., 1950, 73); При обертанні навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
- обертання — Оберта́ння, -ня с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17. Словник української мови Грінченка