обзив

обзи́в

-у, ч., діал.

Відгук, відповідь.

Значення в інших словниках

1. обзив — О́БЗИВ, у, ч., розм. Відгук, відповідь. Добре я стряснув двері аж тричи [тричі] й питаю – хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. обзив — Обзи́в, -ву м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка