обзив
О́БЗИВ, у, ч., розм.
Відгук, відповідь.
Добре я стряснув двері аж тричи [тричі] й питаю – хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)О́БЗИВ, у, ч., розм.
Відгук, відповідь.
Добре я стряснув двері аж тричи [тричі] й питаю – хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)