обихідка

обихі́дка

-и, ж., розм., рідко.

1》 Повсякденні витрати.

2》 Постійне користування; вжиток.

Значення в інших словниках

1. обихідка — обихі́дка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обихідка — ОБИХІ́ДКА, и, ж., розм. 1. Повсякденні витрати. [Петро:] Я поніс Порохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обихідку, і на подимне (І. Карпенко-Карий). 2. Постійне користування; вжиток.  Словник української мови у 20 томах
3. обихідка — на всю (свою́) обихі́дку, зі сл. бреха́ти, верзти́ і т. ін., зневажл. Без будь-яких обмежень; надмірно, дуже, нахабно. — Мабуть, бреше на всю обихідку,— промовив один дід (І. Нечуй-Левицький); — Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає,— сказав Оникій (І. Нечуй-Левицький).  Фразеологічний словник української мови
4. обихідка — ВИ́ТРАТИ (гроші, витрачені на що-небудь), ВИДА́ТКИ, ЗАТРА́ТИ, КО́ШТИ рідко, РОЗХІ́Д розм., ОБИХІ́ДКА діал., О́ПЛАТЬ заст. Витрати з суспільних фондів на задоволення потреб колгоспників зросли в багато разів (з журналу)...  Словник синонімів української мови
5. обихідка — ОБИХІ́ДКА, и, ж., розм., рідко. 1. Повсякденні витрати. [Петро:] Я поніс Порохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обихідку, і на подимне (К.-Карий, II, 1960, 29).  Словник української мови в 11 томах
6. обихідка — Обихідка, -ки ж. = обіхідка. Може якого шага уторгував би, то й було б на обихідку. Рудч. Ск. II. 25.  Словник української мови Грінченка