обклейка

обкле́йка

-и, ж.

1》 Дія за знач. обклеювати.

2》 Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь.

Значення в інших словниках

1. обклейка — обкле́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обклейка — ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж. 1. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь. Володимир скинув гачка і торсанув раму. Затріщала струхлявіла обклейка (Валерій Шевчук). 2. Дія за знач. обкле́ювати.  Словник української мови у 20 томах
3. обклейка — ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж. 1. Дія за знач. обкле́ювати. Вино, яке при повторних фільтраціях не прояснюється, очищають обклейкою, що здійснюється різними речовинами (Колг. Укр., 7, 1956, 41). 2. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь.  Словник української мови в 11 томах