обклейка
обкле́йка
-и, ж.
1》 Дія за знач. обклеювати.
2》 Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обклейка — обкле́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обклейка — ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж. 1. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь. Володимир скинув гачка і торсанув раму. Затріщала струхлявіла обклейка (Валерій Шевчук). 2. Дія за знач. обкле́ювати. Словник української мови у 20 томах
- обклейка — ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж. 1. Дія за знач. обкле́ювати. Вино, яке при повторних фільтраціях не прояснюється, очищають обклейкою, що здійснюється різними речовинами (Колг. Укр., 7, 1956, 41). 2. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь. Словник української мови в 11 томах