1. Словник української мови в 11 томах

обклейка

ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж.

1. Дія за знач. обкле́ювати.

Вино, яке при повторних фільтраціях не прояснюється, очищають обклейкою, що здійснюється різними речовинами (Колг. Укр., 7, 1956, 41).

2. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обклейка — обкле́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обклейка — -и, ж. 1》 Дія за знач. обклеювати. 2》 Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обклейка — ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж. 1. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь. Володимир скинув гачка і торсанув раму. Затріщала струхлявіла обклейка (Валерій Шевчук). 2. Дія за знач. обкле́ювати. Словник української мови у 20 томах