обклейка
ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж.
1. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь.
Володимир скинув гачка і торсанув раму. Затріщала струхлявіла обклейка (Валерій Шевчук).
2. Дія за знач. обкле́ювати.
Вино, яке при повторних фільтраціях не прояснюється, очищають обклейкою, що здійснюється різними речовинами (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обклейка — обкле́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обклейка — -и, ж. 1》 Дія за знач. обклеювати. 2》 Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обклейка — ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж. 1. Дія за знач. обкле́ювати. Вино, яке при повторних фільтраціях не прояснюється, очищають обклейкою, що здійснюється різними речовинами (Колг. Укр., 7, 1956, 41). 2. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь. Словник української мови в 11 томах