обкутувати

обку́тувати

-ую, -уєш, недок., обкутати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 чим, у що.Покривати щось кругом, з усіх боків, щільно огортаючи, обвиваючи чим-небудь; обмотувати.

2》 перен. Густо покривати з усіх боків, оточувати (про туман, дим і т. ін.); оповивати, обволікати.

3》 перен. Повністю оволодівати ким-небудь; охоплювати (про почуття, спогади і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. обкутувати — обку́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обкутувати — див. обгортати  Словник синонімів Вусика
3. обкутувати — див. кутати  Словник чужослів Павло Штепа
4. обкутувати — ОБКУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКУ́ТАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що чим, у що. Покривати щось, когось кругом, з усіх боків, щільно огортаючи, обвиваючи чим-небудь; обмотувати. Незнакомий [незнайомий] пан в задумі розглядає вірьовку; далі обкутує нею себе..  Словник української мови у 20 томах
5. обкутувати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше...  Словник синонімів української мови
6. обкутувати — Обку́тувати, -ку́тую, -туєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обкутувати — ОБКУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. чим, у що. Покривати щось кругом, з усіх боків, щільно огортаючи, обвиваючи чим-небудь; обмотувати. Незнакомий пан в задумі розглядав вірьовку; далі обкутує нею себе..  Словник української мови в 11 томах
8. обкутувати — Обкутувати, -тую, -єш сов. в. обкутати, -таю, -єш, гл. Окутывать, окутать, плотно завернуть. Рудч. Ск. І. 193.  Словник української мови Грінченка