облачання

облача́ння

-я, с., заст.

1》 Дія за знач. облачати і облачатися.

2》 Те саме, що облачення 2).

Значення в інших словниках

1. облачання — облача́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. облачання — І облачення Дія за знач. облачати й облачатися  Словник церковно-обрядової термінології
3. облачання — ОБЛАЧА́ННЯ, я, с., заст. 1. Дія за знач. облача́ти і облача́тися. 2. Те саме, що облаче́ння 2.  Словник української мови у 20 томах
4. облачання — ОБЛАЧА́ННЯ, я, с., заст. 1. Дія за знач. облача́ти і облача́тися. 2. Те саме, що облаче́ння 2.  Словник української мови в 11 томах