облачання

ОБЛАЧА́ННЯ, я, с., заст.

1. Дія за знач. облача́ти і облача́тися.

2. Те саме, що облаче́ння 2.

Значення в інших словниках

1. облачання — облача́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. облачання — І облачення Дія за знач. облачати й облачатися  Словник церковно-обрядової термінології
3. облачання — -я, с., заст. 1》 Дія за знач. облачати і облачатися. 2》 Те саме, що облачення 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. облачання — ОБЛАЧА́ННЯ, я, с., заст. 1. Дія за знач. облача́ти і облача́тися. 2. Те саме, що облаче́ння 2.  Словник української мови у 20 томах