облачати
ОБЛАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., заст.
1. уроч., ірон. Одягати у що-небудь; наряджати.
Облачили мене в сірячину ветхую, в постоли дранії і.. у путь супроводили (Баш, На землі.., 1957, 60).
2. Одягати (служителя культу) в церковний одяг для відправлення служби.
Словник української мови (СУМ-11)