облачати
ОБЛАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, заст.
1. Одягати (служителя культу) в церковний одяг для відправлення служби.
Облачати архієрея.
2. уроч., жарт. Одягати у що-небудь; наряджати.
Облачили мене в сірячину ветхую, в постоли дранії і .. у путь супроводили (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)