Великий тлумачний словник сучасної мови

облежати

обле́жати

див. облежувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. облежати — обле́жати дієслово доконаного виду довго лежати на одному місці розм.  Орфографічний словник української мови
  2. облежати — ОБЛЕ́ЖАТИ див. обле́жувати.  Словник української мови в 11 томах
  3. облежати — ОБЛЕ́ЖАТИ див. обле́жувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. облежати — Обле́жати, -жу, -жиш гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит. Вх. Лем. 441.  Словник української мови Грінченка