облежати

Обле́жати, -жу, -жиш

гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит. Вх. Лем. 441.

Значення в інших словниках

1. облежати — обле́жати дієслово доконаного виду довго лежати на одному місці розм.  Орфографічний словник української мови
2. облежати — див. облежувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облежати — ОБЛЕ́ЖАТИ див. обле́жувати.  Словник української мови в 11 томах
4. облежати — ОБЛЕ́ЖАТИ див. обле́жувати.  Словник української мови у 20 томах