Значення в інших словниках
-
облудниця —
облу́дниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
облудниця —
ОБЛУ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до облу́дник. — Катрусю-серденько, то кого ж ти любиш? — запитувала цікава подруга. — Кого? Нікого. — Ой облуднице, не висотуй терпіння (Мельн., Коли кров.., 1960, 100).
Словник української мови в 11 томах
-
облудниця —
ОБЛУ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до облу́дник. – Катрусю-серденько, то кого ж ти любиш? – запитувала цікава подруга. – Кого? Нікого. – Ой облуднице, не висотуй терпіння (Ю. Мельничук).
Словник української мови у 20 томах
-
облудниця —
Облу́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
облудниця —
Облудниця, -ці ж. Лицемѣрка, притворщица.
Словник української мови Грінченка