облудниця

ОБЛУ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до облу́дник.

— Катрусю-серденько, то кого ж ти любиш? — запитувала цікава подруга. — Кого? Нікого. — Ой облуднице, не висотуй терпіння (Мельн., Коли кров.., 1960, 100).

Значення в інших словниках

1. облудниця — облу́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. облудниця — -і. Жін. до облудник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облудниця — ОБЛУ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до облу́дник. – Катрусю-серденько, то кого ж ти любиш? – запитувала цікава подруга. – Кого? Нікого. – Ой облуднице, не висотуй терпіння (Ю. Мельничук).  Словник української мови у 20 томах
4. облудниця — Облу́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. облудниця — Облудниця, -ці ж. Лицемѣрка, притворщица.  Словник української мови Грінченка