облудно

ОБЛУ́ДНО. Присл. до облу́дний.

Захисники буржуазного ладу облудно твердять, ніби марксистсько-ленінський аналіз головних суперечностей капіталізму вже застарів, заперечують закономірність переходу людства від капіталізму до соціалізму (Ком. Укр., 3, 1969, 52);

Руські люди говорили правду — вони хотіли тільки миру й дружби з ромеями. Ромеї ж клялись облудно — вони й не думали забиратись з берегів Руського моря (Скл., Святослав, 1959, 131);

Суліман дивився на неї своїми оксамитними очима і, як звичайно, облудно посміхався (Вільде, Сестри.., 1958, 402).

Значення в інших словниках

1. облудно — облу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. облудно — див. удавано  Словник синонімів Вусика
3. облудно — Присл. до облудний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. облудно — ОБЛУ́ДНО. Присл. до облу́дний. У казці про краплину меду [О. Туманяна] один з князів .. облудно закликає вірмен до війни “в ім'я святої правди, честі” (П. Тичина); Руські люди говорили правду – вони хотіли тільки миру й дружби з ромеями.  Словник української мови у 20 томах
5. облудно — Облу́дно нар. Лицемѣрно, притворно.  Словник української мови Грінченка