облудність
ОБЛУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до облу́дний.
Викриття облудності і антинауковості теорії деідеологізації науки.. є одним з актуальних завдань радянських соціологів (Ком. Укр., 7, 1970, 24);
І Франко, і Чавчавадзе показують облудність, ілюзорність мрій своїх героїв, неспроможність людини знайти якийсь інший світ, крім світу живого життя (Рад. літ-во, 5, 1963, 57).
Словник української мови (СУМ-11)