облудність
ОБЛУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до облу́дний.
Викриття облудності і антинауковості теорії деідеологізації науки.. є одним з актуальних завдань радянських соціологів (Ком. Укр., 7, 1970, 24);
І Франко, і Чавчавадзе показують облудність, ілюзорність мрій своїх героїв, неспроможність людини знайти якийсь інший світ, крім світу живого життя (Рад. літ-во, 5, 1963, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облудність — облу́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- облудність — [оублуд(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- облудність — -ності, ж. Абстр. ім. до облудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облудність — ОБЛУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. облу́дний. Відлунюються [у фільмі “Леся Українка”] пристрасні слова Неофіта-раба, спрямовані проти фарисейства й облудності (з газ. Словник української мови у 20 томах
- облудність — Облудність, -ности ж. Лицемѣріе, притворство. Словник української мови Грінченка