облудність
ОБЛУ́ДНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. облу́дний.
Відлунюються [у фільмі “Леся Українка”] пристрасні слова Неофіта-раба, спрямовані проти фарисейства й облудності (з газ.);
І Франко, і Чавчавадзе показують облудність, ілюзорність мрій своїх героїв, неспроможність людини знайти якийсь інший світ, крім світу живого життя (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облудність — облу́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- облудність — [оублуд(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- облудність — -ності, ж. Абстр. ім. до облудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облудність — ОБЛУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до облу́дний. Викриття облудності і антинауковості теорії деідеологізації науки.. є одним з актуальних завдань радянських соціологів (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
- облудність — Облудність, -ности ж. Лицемѣріе, притворство. Словник української мови Грінченка