облудно
ОБЛУ́ДНО.
Присл. до облу́дний.
У казці про краплину меду [О. Туманяна] один з князів .. облудно закликає вірмен до війни “в ім'я святої правди, честі” (П. Тичина);
Руські люди говорили правду – вони хотіли тільки миру й дружби з ромеями. Ромеї ж клялись облудно – вони й не думали забиратись з берегів Руського моря (С. Скляренко);
Суліман дивився на неї своїми оксамитними очима і, як звичайно, облудно посміхався (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облудно — облу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- облудно — див. удавано Словник синонімів Вусика
- облудно — Присл. до облудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облудно — ОБЛУ́ДНО. Присл. до облу́дний. Захисники буржуазного ладу облудно твердять, ніби марксистсько-ленінський аналіз головних суперечностей капіталізму вже застарів, заперечують закономірність переходу людства від капіталізму до соціалізму (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
- облудно — Облу́дно нар. Лицемѣрно, притворно. Словник української мови Грінченка