облудність
ОБЛУ́ДНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. облу́дний.
Відлунюються [у фільмі “Леся Українка”] пристрасні слова Неофіта-раба, спрямовані проти фарисейства й облудності (з газ.);
І Франко, і Чавчавадзе показують облудність, ілюзорність мрій своїх героїв, неспроможність людини знайти якийсь інший світ, крім світу живого життя (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)