облудник
ОБЛУ́ДНИК, а, ч. Нещира, лицемірна людина.
Оті всякі пузатенькі демократи — облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (Ковінька, Кутя.., 1960, 94).
Словник української мови (СУМ-11)ОБЛУ́ДНИК, а, ч. Нещира, лицемірна людина.
Оті всякі пузатенькі демократи — облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (Ковінька, Кутя.., 1960, 94).
Словник української мови (СУМ-11)