обмежити

обме́жити

див. обмежувати.

Значення в інших словниках

1. обмежити — обме́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обмежити — ОБМЕ́ЖИТИ див. обме́жувати.  Словник української мови в 11 томах
3. обмежити — ОБМЕ́ЖИТИ див. обме́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обмежити — ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О.  Словник синонімів української мови
5. обмежити — Обме́жити, -ме́жу, -ме́жиш, -ме́жать; обме́ж, -ме́жмо, -ме́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обмежити — Обмежити см. обмежувати.  Словник української мови Грінченка