обмежити

обме́жити

див. обмежувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежити — обме́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмежити — ОБМЕ́ЖИТИ див. обме́жувати. Словник української мови в 11 томах
  3. обмежити — ОБМЕ́ЖИТИ див. обме́жувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обмежити — ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Словник синонімів української мови
  5. обмежити — Обме́жити, -ме́жу, -ме́жиш, -ме́жать; обме́ж, -ме́жмо, -ме́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обмежити — Обмежити см. обмежувати. Словник української мови Грінченка