обмежити

ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Гончар); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма, ми, якраз навпаки, хочемо розширити та поглибити її (М. Коцюбинський); Так он яка ти, пані доле! Поволі звужувала коло Бажань, і вже не маю часу, Щоб вийти на безжурну трасу (І. Муратов); Вона (Центральна Рада) одразу локалізувала петроградську авантюру більшовиків (А. Головко); Статус дипломата значною мірою лімітував його (І. Кулика) громадську і літературну діяльність у Канаді (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежити — обме́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмежити — див. обмежувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмежити — ОБМЕ́ЖИТИ див. обме́жувати. Словник української мови в 11 томах
  4. обмежити — ОБМЕ́ЖИТИ див. обме́жувати. Словник української мови у 20 томах
  5. обмежити — Обме́жити, -ме́жу, -ме́жиш, -ме́жать; обме́ж, -ме́жмо, -ме́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обмежити — Обмежити см. обмежувати. Словник української мови Грінченка